​Економіка України на дні. Як вивести її з цього стану

На сьогодні в Україні немає політичної волі та прагнення до структурних реформ.

Втрата банківського сектора, відтік інвестицій, втрата серйозної частини вітчизняної промисловості стали каталізатором величезного масиву економічних проблем в нашій країні.

Причому, як підрахували в «Публічному аудиті» ситуація показує негативну тенденцію по всіх фронтах: кумулятивне падіння реального ВВП – мінус 15 % (з 2013 р.), падіння номінального ВВП в доларах – вдвічі (зі $ 180 млрд у 2013-му до $ 90 млрд у 2016-му), кумулятивна Інфляція –114,6 % (з 2013 р.), кумулятивна девальвація – 325 % (із 2013 р.), падіння експорту – на 86,6 % (із 2013 р.), негативний результат рахунку поточних операцій – 3,6 % від ВВП за результатами 2016 року, валовий зовнішній борг – 131 % (за станом на 01.01.2016).

Про причини хвороби нашої економіки та ліки від неї – у матеріалі «Публічного аудиту».

Макроекономічний рівень: базис, який вам потрібно знати

У той час, як Уряд запевняє, що інфляція в цьому році буде максимум 10%, він замовчує дані кумулятивної (накопиченої) інфляції за останні три роки, а вона вже сягла 115% і збирається долати вищі планки.

А це – сигнал гіперінфляції. Як стверджують експерти, саме «завдяки» таким показникам, а також девальваційним факторам, на сьогодні величезна частина вітчизняних домогосподарств розорена – їх прибутковість впала більш ніж удвічі. Середній розмір номінальної зарплати на кінець 2016 року становив лише $ 203, тоді як ще три роки тому – понад $ 400.

Останнє підвищення «мінімалки» без реального зростання виробництва вже призводить до зростання середніх витрат виробництва та посилює розгортання інфляції витрат.Якщо уряд і Нацбанк не знайдуть в своєму розпорядженні інструментів управління інфляційними очікуваннями, дуже скоро на основі пружини «заробітна плата – ціни» виникне некерована інфляція з швидкими темпом зростання цін, акцентують незалежні аудитори.

Також важливим «дзвіночком», який сигналізує, що за ці три роки нам не вдалося не те, щоб укріпитися – навіть зачепитися за альтернативні ринки збуту української продукції, є божевільне падіння ВВП в доларах США.

Якщо в 13-му році він становив близько $ 180 млрд, то зараз – рівно вдвічі менше.

«Тобто, ми зі зрозумілих причин відмовилися від ринків, із якими протягом довгих років налагоджували стратегічне партнерство, якісно замінити ці ринки, на жаль, не вдалося. Угода з ЄС стала “пшиком” і, можна сказати більше – навіть погіршила стан справ нашої країни», – вважає аналітик «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

Мікроекономічних рівень – пробиваємо дно?

Діагностувати стан справ на цьому рівні нам найкраще допоможе аналіз платіжного балансу.

Він, майже як ваше резюме, чітко пояснює: в яких сферах країна розвивається, що пропонує світу, у чому має переваги, а де пасе задніх; як заробляє та як і на що витрачає.

Так ось, зараз ми істотно втратили те, що завжди приносило економіці країни чималі стабільні гроші, – промислове виробництво, індекс якого зменшився на 20 %. Так, структура нашої економіки раніше переважно залежала саме від металургійної, хімічної, машинобудівної галузей – зараз же їх обсяги виробництва падають семимильними кроками – на 24 %, 44 % і 56 % відповідно.

Поки ці втрати вдається перекривати агросектором: приріст сільськогосподарського виробництва показав у минулому році 8 % від загальної структури ВВП, в основному завдяки високим обсягом збору насіння соняшнику (+ 23 %), буряка (28 %), зернових (+ 6 %).

Але, як переконують у «Публічному аудиті», у такому підході до управління економікою абсолютно відсутня стратегія – він повністю з розряду «на авось». Проблема в тому, що структура агропромислового виробництва доволі імпортозалежна – відповідно, в цьому секторі економіки мало доданої вартості, на ринок впливає кон’юнктура, і ціни на сировину можуть обвалитися в момент.

Наскільки серйозні наслідки такого «сюрпризу»?

Дуже серйозні, бо вони неминуче викличуть ланцюгову реакцію: держава отримає значно менше валютної виручки, а отже, не зможе покрити енергетичний імпорт, сплачувати за валютними кредитами і т. д.

«Ми фактично не виробляємо готової продукції – наша сировина йде за кордон, з цієї там формують кінцевий товар із доданою вартістю. Потім цей товар може повернутися до нас назад, але ж податки вже сплачено в країні, де він був створений», – пояснює Ляшок.

Він додає, що сьогодні українська промисловість вкрай потребує переорієнтування, впровадження технологій – майбутнє зростання без цього абсолютно неможливе.

Відновлення економіки: інструкція до дій

«Ті, хто очолили країну на початку 14-го, були зобов’язані розуміти найближчі ризики та передбачити, як їм протистояти. Нескладно собі уявити, що коли Уряд не контролює промисловий регіон, який давав 25 % валового продукту України, третину експортної виручки, 20 % податкових зборів України, на економіку зваляться неприємні сюрпризи: малий прихід долара; необхідність переорієнтації на інші ринки, хитка гривня, розрив виробничих ланцюгів, неспроможність нормально конкурувати. Через те, що ці ризики фактично не були нівельовані, зараз ситуація з економікою не просто не райдужна – вона зовсім критична», – вважає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.За його словами, погіршує стан справ також і те, що влада не має чіткого та об’єктивного плану виходу з кризи.

Тому в «Публічному аудиті» підготували власну програму з чотирьох базових принципів, яка допоможе відновити економіку країни.

І. Нова економічна модель України, яка в першу чергу буде спрямована на стимулювання замкнутого циклу виробництва й експорт виключно готової продукції. Крім того, якщо хочемо повноцінно вийти на міжнародні ринки, якісно покращити вітчизняну продукцію та знизити її собівартість, починати треба з надання державних гарантій і податкової лібералізація насамперед для технологічного та інноваційного виробництва.

ІІ. Особлива увага – внутрішньому ринку. Зокрема, українські підприємства або навіть цілі сектори економіки мають отримати державні позики (так звана продуктивна емісія), спрямовані на відновлення економічного зростання.

ІІІ. Зменшення фіскального навантаження. Податок на прибуток замінити податком на розподілений прибуток, де базою оподаткування буде частина фінансового потоку (куди входять прибуток і амортизація), яку власники підприємств отримають у вигляді дивідендів.

IV. Зміна монетарної політики НБУ в напрямі зниження облікової ставки, що дозволить відкрити кредитування для всього бізнесу. Введення жорсткого і дієвого адміністративного контролю операцій на валютному ринку.

Рекомендуємо прочитати

5 причин, чому зменшувати «трудові» штрафи – погано

Роботодавців чекає амністія....

Це може бути цікавим

У Києві дискутуватимуть про альтернативні моделі економіки

У середу, 24 травня, о 19:00 в столичному Центрі візуальної культури на вулиці Глибочицькій, 44 відбудеться презентація книги "Майбутнє без капіталізму: сучасна криза й альтернативи ринковій економіці”, яка щойно вийшла з друку....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Як правильно вибрати майбутню професію

Письменник Володимир Співаковський вважає, що розумні не шукають вузьку спеціалізацію, а....